Як правильно саботувати виробництво під час окупації. На прикладі громадянського спротиву французів під час Другої Світової Війни.
Під час окупації нацистами Франції, президент автомобільного гіганта Citroën П’єр-Жюль Буланжер постав перед протиріччям: він не міг просто відмовитися від виробництва транспорту на потреби нацистів, і водночас не міг допустити того, що вкрай потрібні ворогу автомобілі потраплять до Німеччини.
Якщо б він відмовився від співпраці з нацистами, то його б змістили на користь іншого, лояльного керівника. Продовжити виготовлення вантажівок означало посилювати військо нацистів. Потрібен був варіант, коли завод продовжує виробляти вантажівки, але вони погано виконують свою роль.
Що трапилося незабаром: вантажний автомобіль Citroën T45, один із найкращих і надійніших у своєму класі у світі несподівано почав постійно ламатись – виходив з ладу двигун внаслідок перегріву і зносу. Нацисти проводили розслідування, перевіряли процес виробництва, підозрюючи що французи навмисно занижують якість авто. Але ніяких змін у технології виявити не вдалось. Двигуни відповідали усім вимогам, але продовжували ламатись.
Насправді, була одна дуже непомітна зміна. Французи всього лише знизили відмітку рівня масла на масляному щупі. Таким чином, щуп показував достатню кількість масла, водночас двигун постійно потерпав від масляного голодання і ламався набагато раніше.
Рішення просте, його дуже дешево реалізувати, і практично неможливо встановити факт диверсії. Це чудовий приклад ефективного саботажу в умовах окупації.
