Головною подією у світі російської пропаганди на минулому тижні був так званий референдум й все що з ним пов’язано. Центр національного спротиву розібрав детально про що брехали окупанти минулого тижня.
Якщо у 2014 році Кремлю вдалося ввести в оману значну частину населення світу щодо окупації України, то зараз кремлівська пропаганда працює виключно на власного глядача, адже важко повірити в “референдум”, де голосування відбувалось на вулиці та за місцем проживання, та ще й під дулом автоматів.
Через тотальний спротив місцевого населення Москва вирішила анексувати тимчасово окуповані території швидкоруч. Це дуже позначалось як на організації, так й на “якості пропаганди”. Фактично Кремль годував росіян брехнею про:
- законність, необхідність проведення, масову підтримку “референдуму” як з боку місцевих, так й світової спільноти;
- стабільність й процвітання, які принесе приєднання до росії;
- злочини Києва;
- часткову мобілізацію.
“Референдум”
Довго зупинятись на темі того, що це шоу немає жодних правових наслідків немає сенсу. “Референдум” пройшов з грубим порушенням як українських, так й російських законів, взагалі з порушенням всіх можливих практик вільного волевиявлення:
- народів Херсонської та Запорізької областей до минулого місяця не існувало в природі, в історії, так само як народу Криму та народу Донбасу;
- виборчі списки відсутні;
- голосувати можна було на дому, на вулиці, що зовсім не забезпечує таємності процесу;
- голосування проводилось під наглядом озброєних осіб.
Замість опису “голосування” просто лишимо красномовне фото:
За відсутності хоч якогось інтересу місцевих до “референдуму” російська пропаганда пишалась акціями підтримки в Москві та Криму, куди, до речі також зганяли бюджетників.
Та тим не менш питання відкрите. Чому такі акції не відбулись на Херсонщині чи Запоріжжі? На цих територіях росіяни намалювали собі 87% та 93% підтримки, та акцій немає.
Звичайно, шо російська пропаганда стверджує, що мовляв це через заборону проведення масових заходів. Та ще місяць тому росіяни звозили масовку на день російського прапору в окуповані регіони й жодних проблем з безпекою в них не виникало.
Насправді, росіяни навмисно розтягнули “волевиявлення” на 5 днів, та організували голосування за місцем проживання, аби мати змогу приховати відсутність явки. Саме тому всі числа підтримки, які малюють окупанти, не мають відношення до реального стану речей.
Іншою темою пропаганди Кремля стали “міжнародні спостерігачі”. Звичайно що ніяких міжнародних спостерігачів від ОБСЄ, яка й здійснює моніторинг виборчих процесів в демократичних країнах, не було. Натомість Москва завезла на окуповані території іноземних гастролерів, які перебувають на зарплаті Кремля. Більш детально про них за посиланням.
Проте, до прикладу, тут за іноземну спостерігачку видають росіянку Аліна Ліпп, яка народилась в Німеччині в родині російського військового й мешкає в Санкт-Петербурзі та вільно володіє російською мовою. Ба більше, вона ніколи не працювала журналістом, адже вся її робота це телеграм-канал, де вона поширює московську пропаганду.
Зокрема, у березні вона поширила фейк щодо вбивства українськими біженцями російського хлопчика в Німеччині.
Та головна брехня про “референдум” у росіян не змінилась з 2014 року, й це навіть не ті фантасмагоричні числа підтримки, яку вони собі малюють. Головною брехнею є підстава для цього дійства – права ООН щодо волевиявлення народів.
Так, дійсно міжнародне право гарантує таке право, але є нюанс – йдеться про народи. які не мають вільної держави. Немає окремого народу Херсонської чи Запорізької областей, адже в більшості там проживають українці та росіяни. Перші окуповані, другі мають свою окрему державу й вправі туди переїхати.
Стабільність й процвітання
Росіяни продовжують розповідати про економічну стабільність, яка існує лише в пропагандистських роликах. Країна під санкціями й має падіння ВВП, яке лише пришвидшується. Якщо в першому кварталі воно становило 0,5%, то вже в другому 4%.
Центробанк рф оптимістично прогнозує падіння ВВП за результатами року у 6%. Проте навіть самі росіяни зауважують, що в наступні роки падіння ВВП продовжиться й лише можливо у 2025 році країна отримає зростання у 1,5%, що буде обумовлено низкою порівняльною базою з 2024 роком. Про повернення до показників 2021 року навіть не йдеться у найближче десятиліття.
У 2022 році на 69% збільшилась кількість росіян, які проживають за межею бідності. Наразі це 21 млн особа, тобто кожен сьомий росіянин. Саме бідність населення є головною мотивацією російських солдатів гинути в Україні, але пропаганда продовжує малювати “стабільність та процвітання”.
Тут, наприклад росіяни розповідають про кризу промисловості, яка настала через те, що нібито Україна “блокувала” торгівлю з рф. Хоча саме рф відома своїми торговими війнами проти сусідів. Зокрема, Кремль постійно вводив торгові ембарго проти українських товарів ще навіть до 2014 року.
Та попри агресію рф у 2014 році, оборот торгівлі України та рф у 2021 році склав понад 12 млрд доларів, тому дивно чути історії про блокування товарів з українського боку. Водночас зростав оборот торгівлі з ЄС, адже відбувалось переорієнтування української промисловості на захід.
В одному з пропагандиських роликів росіяни пишаються сталіним, що вказує про те, що окупанти зовсім погано розуміють специфіку захоплених територій й відношення місцевого населення до сталіна.
Загалом, в більшості відео росіяни стверджують, що вони будують дороги та школи, але немає фактажу, адже є лише відеоряд. Тож наразі, єдине чим пишається окупаційна адміністрація – це фарбуванням газових труб чи встановлення лавок.
Перекладання відповідальності
30 вересня росіяни обстріляли колону автомобілів поблизу Запоріжжя, що рухалась на окуповані території. Внаслідок чого загинуло 30 людей. Майже одразу колаборанти почали звинувачувати Україну. Зокрема це зробив член окупаційної адміністрації володимир рогов.
Проте зрадника навіть не знітило те, що в момент удару він вихвалявся ударами по Запоріжжю “високоточною зброєю”.
Проте удар наносили ракетами з комплексу протиповітряної оборони С-300, які не пристосовані для ударів по наземних цілях. Їх застосування для атак – це вже воєнний злочин, адже рф не може й не могла тоді гарантувати їх точність.
Тобто окупанти спочатку раділи обстрілам цивільних, а коли побачили результат – почали перекладати відповідальність на Київ.
Сама логіка воєнних злочинів Києва має “логічну діру”. Якщо Київ дійсно хотів би знищувати російськомовних та лояльних до рф мешканців, то йому нічого не заважало це робити 8 років, коли він контролював ці території. Та всі ці злочини Україна нібито “почала робити” лише після російського вторгнення, адже насправді їх виконавець є рф, яка просто перекладає відповідальність на іншу сторону.
Тим часом в Херсоні ЗСУ ліквідували фсбшника олексія катєрінічєва, який був заступником голови окупаційної адміністрації. Його статус та служба в фсб не завадила російській пропаганді назвати це терором проти “мирного населення”, а окупанта назвати цивільним.
Бо якщо ЗСУ не робить злочини, доводиться їх вигадувати.
Мобілізація
За “референдумами” почнеться мобілізація. Наразі всі гауляйтери, як один, брешуть що її не буде. Замість цього вони розповідають про “добровольчі батальйони”. Зокрема, лідер запорізьких колаборантів євген балицький розповів, що його син записався в один з таких.
Та як завжди фото не надав, адже такого батальйону наразі не існує.
Цікаво, що при цьому зрадник пожалівся, що його син ріс в часи коли “нацисти” почали війну на Донбасі, а отже не міг піти служити в ЗСУ. Враховуючи, що сам балицький до 2019 року був народним депутатом й міг би бути ним й далі, якби не програв би вибори, то з його логіки він сам був “нацистом”, або принципам балицького не заважало служити “нацистам”.
Умовивід
Вся російська пропаганда обслуговує агресію, намагаючись дати хоча б якесь пояснення політиці Кремля. Та насправді вся “спеціальна операція” зводиться до захоплення нових територій. Москва продовжує жити в колоніальному світі, де головною цінністю є ресурси та захоплені землі, бо більше у рф нічого немає.
Відтак Центр національного спротиву закликає мешканців тимчасово окупованих територій залишити регіон й не ставати людським ресурсом для ворога. Бо землі ми повернемо – людей ні.
