Цього тижня російська пропаганда знову продовжила розповідати про покращенні, яке несе рф на тимчасово окуповані території, майже уникаючи теми бойових дій. Центр національного спротиву підготував новий дайджест ворожої брехні за тиждень.
Російські пропагандисти знову акцентують на покращенні, яке нібито несе рф, й причиною цьому є новий бюджетний рік й невтішні результати минулого. Фактично зараз кремль намагається переконати росіян, що проблеми позаду, а війна була вартою.
При цьому продовжується демонізація України та розрив причинно-наслідкових дій, аби все більшого масштабу імітувати другу світову й таким чином скласти інформаційно-ідеологічний фундамент для подальшої мобілізації.
Таким чином кожна дія кремля має свій напрямок й живе окремо одна від іншої:
- росія була вимушена напасти на Україну;
- але сама рф “жертва агресії” заходу;
- вбивати українців це “необхідність”, бо українці напали на рф й регулярно масово обстрілюють ТОТ;
- всі території ТОТ активно відновлюються й життя стає краще;
- рф не воює з Україною.
Ці всі тези взаємосуперечать одна одній в комплексі, але російська пропаганда тому й розподіляє їх в різні кошики й періоди. Таким чином й формується світ “мирних російських міст”, які без причини почала обстрілювати Україна. В результаті Москва вимушена атакувати ці міста, але лише для того аби звільнити.
Будь-який контрнаступ чи спротив окупації є нацизмом, адже міста мирні й росія там лише будує цивільні об’єкти, а всі знищені міста – це справа українців. Далі вже паралель з нацизмом й інші маніпуляції з історією, як в цьому випадку:
Насправді досі немає єдиного трактування цих подій, не кажучи вже про те, що ніякого слова “малоросія” в той час не існувало й Богдан Хмельницький правив Гетьманщиною.
Проте ми не будемо говорити про подальші воєнні дії між Гетьманщиною й розгром московитів під Конотопом через 5 років. Проте варто зрозуміти одну річ – історія це наука про плин часу, яка не передбачає нічого вічного.
Кремль намагається переконати, що існує щось споконвічне, та це лише пропагандистська ілюзія. Бо з нової історії є Будапештський меморандум, де Москва клянеться захищати суверенітет України в межах кордонів 1991 року.
Цю річницю пропагандисти не згадують, як й про УНР, Голодомор, й вищезгаданого Гетьмана Виговського чи Мазепу. Бо це все порушує міф про споконвічний союз.
Звертаємо увагу, що на “святковому мітингу” є гауляйтери та масовка, яку видає уніфікована форма. Тобто у місцевих це “свято” не викликало ентузіазму, адже таким для них не є.
А ось пропагандисти розповідають як бережуть “історію та культуру росії”:
Йдеться про пам’ятку палеоліту, що розташована поблизу Мелітополя. У 2008 році на території пам’ятки збудували та відкрили музейний комплекс. Тобто ніякого відношення ні до самої пам’ятки, ні до музею та експонатів рф не має. Все це описане не є збереженням “історії росії” – це мародерство захоплених експонатів, які належать державі Україна.
Водночас росіяни продовжують нищити будь-яку згадку про Україну на захоплених землях аби знову ж таки створити ілюзію “споконвічності”.
“Нацистська символіка” – це герб та прапор держави, частину якої окупували росіяни. Проте звертаємо увагу, що масштабність акцій про яку говорять пропагандисти, вказує на те, що регіон є українським і не підтримує росіян. Натомість ті, хто зафарбували, ходять в уніформі (мерчі) і не є волонтерами.
На початку січня росіяни поширили відео, як в межах приватної ініціативи в Києві здають російськомовні книжки на макулатуру й виручені кошти передають на ЗСУ.
Й минуло два тижні, як “варварство та деградація” відбувається в Мелітополі.
Єдина відмінність, що на ТОТ це процес державний й масовий. Зауважимо, що в самому репортажі нема ніякої інструкції як труїти російських солдатів чи звеличування української нації над іншими. Просто росіяни забирають з бібліотек всю українську літературу й називають її “неонацистською”.
Проте є українські речі на ТОТ, які росіяни не вважають “нацистськими” – це захоплена комунальна техніка.
Так, гауляйтери Мелітополя відзвітували про прибирання в місті. На кадрах видно українську захоплену техніку, роботою якої так пишаються окупанти. Такі прості речі як прибирання сміття мають дати росіянам відчуття стабільності, яке несе їх країна на захоплені землі.
До дня Криму окупанти підготували серію роликів про те, як краще стало жити на півострові.
На думку пропагандистів Крим став краще, бо там є дорога, міст та аеропорт (який ізольований від світу). Проте в Запоріжжі за цей час також побудували міст, аеропорт (не ізольований від світу) й до війни тривало будівництво доріг, шкіл та дитсадків. Єдина різниця – регіон не став військовою базою та ізольованим від світу.
Загалом, як вищезгадано, росіяни намагались підбити підсумки минулого року й видати негативні результати за перемогу. Тому всі цитували звіт головного окупанта владіміра путіна.
По-перше, навіть центробанк рф дає більше падіння ВВП за результатами минулого року й прогнозує більшу інфляцію в поточному році.
По-друге, путін забуває вказати, що до 2022 року рф завершувала попередні роки з профіцитом через позитивну для себе кон’юнктуру ринку енергоресурсів. В цьому ж році отримала дефіцит й отримає ще більший наступного, адже санкції лише починають діяти.
Показник видобутої нафти взагалі не вартий уваги, адже ціна на неї відтепер лімітована у світі й реальним показником вартим уваги пересічному росіянину є дохід від нафти та газу, а не видобуток. Ну й щодо ВВП, то в цьому році ніхто 20% падіння рф не прогнозував, а відносно невелике падіння є результатом зростання ОПК, а не ринковим бумом. Зауважимо що рік тому ВВП рф зріс на 4,6%.
Фактично економіка рф почала падати через дії путіна й немає підстав для покращення ситуації. Натомість Кремль починає переконувати, що не так все погано, забуваючи уточнити, що найбільш потужні санкції почали діяти лише у 2023 році й це ще не кінець.
Ну й останнє з покращення: в Оренбурзі та Челябінську відремонтували шість локомотивів для захоплених залізниць Луганщини та Донеччини.
В цій новині проявляється весь російський світ викривлення реальності та бутафорних перемог. Річ в тім, що в Луганську до 2014 року діяв один з самих великих заводів з випуску, й ремонту” локомотивів – Луганський тепловозобудівний завод. Після окупації міста росіянами у 2014 році його було розграбовано та знищено, й тепер місцевим мешканцям розповідають про ремонт шести машин у рф.
На тижні росіяни остаточно визнали, що “добровольчий батальйон ім. вбивці судоплатова” є мертвонародженим.
Чотири місяці нам розповідали про місцевих, які пішли “боронити батьківщину” від нацистів. Тепер же там серби, а точніше сербські найманці. Місцевих нам так й не показали, а сам батальйон досі існує лише у вигляді картинок-звітів місцевих окупантів.
До речі про сербів, на тижні сербський президент Олександр Вучіч заявив, що його країна не визнає фейкових референдумів на території України й подальшу окупацію.
У відповідь самопроголошений керівник окупованих територій Донецької області дєніс пушилін вимушений був брехати. Стаття на яку він посилається чітка й говорить про етноси в яких немає своєї держави. В росіян своя держава є, в українців теж, а окремого етносу Донбасу взагалі не існує.
А у випадку Косово, то є народ косоварів, які проголосили свою державу, не маючи такої. Їх референдум відбувся під наглядом міжнародних спостерігачів, а не російських танків. Після референдуму вони не стали приєднуватись до сусідньої держави, адже їх волевиявлення не мало на меті анексію території.
Спекулював на темі підтримки й головний зрадник Херсонщини владімір сальдо.
Про опитування яких херсонців йде мова – ми не знаємо, адже жодного опитування навіть на лівобережжі не проводилось. Зрадник не надав ні вибірки, ні хто проводив опитування. Просто вкинув цифри в інфопростір взяті зі стелі, як свого часу було з “референдумом”.
Ну й наостанок чергова брехня від владіміра рогова, який цього разу спекулює на дитячій трагедії й приписує Україні злочини рф.
Насправді вбивство хлопчика сталось у 2021 році, й вбивці не “виїжджали” зі “звільненого” Мелітополя, адже були затримані на початку 2022 року до повномасштабного вторгнення.
Ніхто з них не має відношення до АТО і їх чекає в’язниця. В Україні, на відміну від рф, немає практики гнати на фронт й давати ордена вбивцям своїх матусь та іншим маніякам.
Наступний огляд російської пропаганді очікуйте на сайті Центру національного спротиву 29 січня.
