Ворог одержимий війною, й хоче її переможного завершення, та натомість кожен його крок лише наближає рф до поразки. Згадаймо, як кремль потрапив у воронку хибних рішень.
24 лютого 2022 року, о 5 годині ранку російський диктатор владімір путін оголосив про початок воєнної операції в Україні. За задумом Москви найближчими днями мав бути взятий Київ й згодом впродовж місяців остаточно подавлений український спротив й наша держава припинила своє б існування як незалежний суб’єкт на карті світу.
Тоді в кожного з нас почалась своя історія війни. Перед початком повномасштабного вторгнення багато аналітиків майже не давали Україні шансів на успіх, а ті, хто давали сподівались на повну консолідацію суспільства у протидії з росіянами. Саме так і трапилось.
З перших днів українці блокували танки, демонстрували захмарну самопожертву, чинили різні види спротиву, виходили на мітинги протесту: як на півдні, так й на півночі. Тисячні черги у військкомати, відважні цивільні, волонтери та масові збори на ЗСУ. Так ми зустріли ворога.
Поки російська пропаганда готувала свято в Лужниках, ми з вами зупиняли та нищили загарбників на всіх напрямках. Звірства окупантів не подавили спротив, а лише збільшили його. Саме спротив українців став тим двигуном, який розблокував поставки зброї від наших партнерів. Сприяли цьому й українські біженці, а також представники діаспори, які невтомно збирали десятитисячні мітинги в столицях майже всього світу.
Ми зупиняли ворога голими руками. Окупанти тонули в Дніпрі й горіли під Києвом, Черніговом, Харковом, Сумами, Миколаєвом й іншими містами. Нескорений Маріуполь та Сєвєродонецьк були знищені за те, що не здали місто ворогу.
Росіяни одразу запускали репресивну машину на всіх захоплених землях, та наші люди продовжували й продовжуватиму передавати інформацію про розташування армії ворога. Це те, що дозволяє звільняти наші міста. Сміливі херсонці чекали майже рік звільнення й продовжували боротьбу. Зараз її продовжує Бердянськ, Мелітополь, та навіть Маріуполь, Лисичанськ. Донецьк й інші українські міста.
Про український спротив писали всі медіа світу: від India Express, El Independiente до NYT. Весь світ знає, що українець це синонім слова сміливий.
Ворог боїться. Ворог збирає орду. Ворог хоче перемогти кількістю, та над Україною вже зійшло світло свободи, яке дає синергію суспільства та армії. Кожен з нас на своєму місці й кожен з нас наближає перемогу не лише України, а й вільного світу.
Поразка України в березні 2022 року призвела б до окупації росіянами Молдови, Білорусі й інших держав, що лише ще більше збільшило апетит Москви й деморалізувало демократичний світ. Почався б реванш автократії й занепад Західного світу.
Та ми вистояли й вистоїмо ще, як би нам не було важко до цього, й не буде важко надалі. Кожна спроба кремля змінити хід подій лише відтерміновує поразку рф, адже ще більше навантажує економіку країни, яка вже в політичній ізоляції. Імперія впаде, бо не в змозі подолати наш з вами спротив. Слава Україні!
