Російські військові та політичні керівники не відвідують зону бойових дій й відтак не володіють загальною картинкою. Натомість такі “воєначальники” як євгеній прігожин або рамзан кадиров не рахуються з втратами.
Як вдалося дізнатись від полонених найманців ПВК Вагнера, прігожин, який проводить широкомасштабну кампанію з вербування ув’язнених до лав своєї ПВК, насправді використовує їх як витратний ресурс.
Головний вагнерівець обіцяє соціальні блага, якщо ув’язненні підпишуть контракт, та свої обіцянки виконувати не збирається, адже розуміє, що більшість найманців просто не доживуть до закінчення контракту.
В цілому така поведінка стосовно підлеглих характерна для всіх очільників окупантів. Що примітно, поки Кремль закликає своїх громадян йти на війну та помирати за царя, сам цар та його оточення брати участь в бойових діях не поспішає.
На відміну від вищого військово-політичного керівництва України, яке регулярно відвідує деокуповані міста й гарячі точки як Бахмут, російській владній та армійській верхівці поняття сміливості далеке і чуже.
Зокрема владімір путін, який прирік своїх співгромадян на смерть за вигадані ним самим ідеали та загрози, не поспішає демонструвати приклад відваги. Так, лідер окупантів не те щоб жодного разу не відвідав “звільнений” Маріуполь чи Херсон в час окупації, але й навіть не відвідав Білгород чи Брянськ.
“Міністр нападу” рф сєргєй шойгу за повідомленнями російської пропаганди постійно “інспектує” позиції своєї армії. Проте доказів цьому немає. Навпаки, у грудні росіяни виклали відео інспектування лінії фронту міністром й виявилось, що кадри зняті в Криму, де ніякого зіткнення немає. Тобто росіянам відверто збрехали.
Єдина людина, яка поки що дійсно відвідала тимчасово окуповані території України – начальник генштабу зс рф валєрій гєрасімов, який весною відвідав Ізюм та Лиман під час окупації. Проте тоді гєрасімову українська армія влаштувала гарячу зустріч і йому довелось терміново на гелікоптері залишити позиції й більше в Україну він не повертався.
При цьому чеченський окупаційний лідер рамзан кадиров також стверджував, що нібито був в Україні, а саме у березні під Києвом. Проте згодом журналісти виявили, що кадиров не відвідував в той час Україну, коли робив свої відео нібито з підвалу під Києвом. Тобто виявилось, що воювати кремлівський посіпака любить лише у соцмережах.
Повертаючись до прігожина, то й лідер вагнерівців також виявився непоганим містифікатором. Напередодні він нібито відвідав позиції своїх підопічних під Бахмутом, але це не підтверджує місцеве підпілля, ні місцеві пабліки, ні самі вагнерівці.
Відео, яке надав військовий злочинець, скоріш за все зняте десь на одному з російських полігонів, яке його ПВК незаконно віджало в армії рф в межах підкилимної боротьбі між ватажком найманців та міністром шойгу.
Ми звісно розуміємо, що такими фейками прігожин хоче заробити політичні бали у внутрішній боротьбі й показати що він, на відміну від інших військових лідерів рф, ближчий до пересічних солдатів. Проте поки це відбувається лише в медійному просторі, а не на практиці.
Можна констатувати, що Москва посилає на смерть свій народ воювати заради захисту інтересів кремлівських еліт. Водночас російські пропагандисти намагаються донести своєму народу, що задача росіян захистити ці інтереси, адже інтереси кремля – це загальне благо. Проте самі ж ватажки окупантів відмовляються ризикувати життям, ховаючись за трупами своїх солдатів.
Маємо, що маємо, як кажуть.
