Спротив пропаганді. Огляд новин з російського задзеркалля

На цьому тижні росіяни брехали про перемир’я, обстріли у Василівці та як завжди проектували свої злочини на українців. Центр національного спротиву підготував новий тижневий огляд російської пропаганди.

Незабаром буде рік як почалась повномасштабна військова агресія рф проти України. З того часу російська пропаганда повністю дезорієнтувала своє суспільство й тепер намагається зробити це на тимчасово окупованих територіях.

В минулих оглядах ми детально пояснювали як працює російська машина брехні: 

  • розмиття інформаційного поля, аби створити відчуття неоднозначності;
  • проекція своїх злочинів на Україну та союзників (звинувачення всіх у тому, що робить сама рф, аби нейтралізувати зворотні звинувачення).
  • сіяння сумнівів щодо інших джерел інформації;
  • дводумство;
  • розрив причинно-наслідкових зв’язків, аби створити нову реальність, де росія жертва агресії.

Всі ці пункти пропагандисти виконали у себе у рф, зокрема завдяки гауляйтерам на ТОТ. Вкотре зауважимо, що всі “місцеві лідери” є суто пропагандистами й не мають ніякої влади на ТОТ. Це просто манкурти з українськими паспортами, які мають переконати росіянина, що його країна не зло й не загарбник, а визволитель.

Проте на ТОТ також залишаються наші з вами співгромадяни й поступово рф блокує їм доступ до світових та українських медіа й залишає сам на сам з пропагандистами. Саме тому важливо спілкуватись з людьми, та чинити спротив пропаганді. 

Приклади російської брехні цього тижня далі:

Обстріл комендатури у Василівці

4 січня ЗСУ завдали удар по приміщенню окупаційної “комендатури”. Першим хто озвучив цю інформацію став колаборант владімір рогов, який працює в окупаційній адміністрації.

Та потім його начальник євгеній баліцкій вже почав говорити про обстріляний “житловий сектор”. 

Звичайно, що відео безперервних обстрілів як й імена жертв гауляйтер не надав. Лише цинічно зауважив “обстріли по мирному місту”. Місто, на жаль, не мирне, а прифронтове. Мирним воно було в лютому, поки господарі баліцкого не почали війну.

Як росіяни подають інформацію про обстріли

Росіяни постійно заявляють про масові обстріли з боку України, але ніколи не показують результатів обстрілів. Всі повідомлення однакові: були обстріли, кількість жертв уточнюються. Далі інформації про жертв вже немає, як й кадрів. Бо то військові цілі й звичайно росіяни не будуть публікувати їх фото.

Наприклад 3 січня ЗСУ завдали удар по шпиталю ворога, який то розмістив на території лікарні в Токмаку. У відповідь росіяни розповіли, що об’єкт ніколи не був військовим й там загинули цивільні пацієнти та лікарі.

Єдине фото, які продемонстрували окупант, стало фото військового медика на “цивільному об’єкті”. Фото інших жертв нам не показали.

А ось самопроголошений голова “уряду днр” (так російська пропаганда називає захоплені землі Донецької області) віталій хоценко коментує знищення мобілізованих в Макіївці, які до речі робили базу на території ПТУ.

Мобілізовані росіяни – це “мирне населення” Донбасу. Зауважимо, що згодом навіть міністерство нападу рф визнало, що там померли їх солдати, а не мирне населення.

Як росіяни пояснюють свої обстріли

Натомість обстріли по цивільних об’єктах України росіяни вітають. Ось вищезгаданий рогов коментує передноворічний обстріл Києва.

рогов щиро переконує росіян, що в центрі мільйонного міста в готелі були “найманці”, на очах у всіх й в них влучила ракета. Проте це фото продемонстрували всі медіа світу відразу після прильоту й, як бачимо, ніяких тіл й техніки поруч. 

Бо в Україні важко приховати результат удару, тому ніяких цікавих для нього подробиць рогов не дочекався. Це рф блокує зв’язок мешканцям й патрулює території, аби ті не ходили поруч з військовими, адже небезпідставно переживає, що їх позиції передадуть ЗСУ. 

Головний гауляйтер Херсонщини владімір сальдо також виконує суто декоративну роль в окупаційній адміністрації й і є більше пропагандистом. Він майже уникає коментування знищення його рідного Херсону, але їх регулярний характер російських обстрілів змушує його іноді це робити

Так, він намагається переконати росіян, що Херсон обстрілюють самі українці з мінометів. Те, що обстріли здійснюють в день й на місці є снаряди від “Градів” сальдо не коментує. Як й уникає того, чому українці не рівняли Херсон з землею, коли він був в окупації, а роблять лише коли його звільнили. 

Також специфічною є теза про “точковий” характер російських обстрілів. У ворога немає на озброєнні точних снарядів, щоб робити такі обстріли. На відміну від ЗСУ, яка прицільно знищувала Антонівський міст й не знищувала місто як росіяни. 

Прикладом знищення причинно-наслідкового зв’язку є комунікація гауляйтерів Донбасу. Ось хоценко знову заводить тезу про те, що промисловість Донбасу постраждала від “української агресії”. 

Зверніть увагу, що якщо хоценко заявив про “українську агресію” 24 лютого після виступу владіміра путіна, то виглядав би дурнем. Проте за рік пропаганда “забула” про цей виступ свого диктатора й тепер переконує світ, що це на них напали. 

Ну й знову, весь світ спостерігав як росіяни бомбили Маріуполь й зокрема зрівняли із землею “Азовсталь”. Проте тепер гауляйтери переконують, що це українці зруйнували Маріуполь, Лисичанськ, Сєвєродонецьк. 

Хоча ця теза має логічну хибу, бо ці міста були під контролем Уряду України всі роки й нічого там не було зруйновано. В світі російської пропаганди всі свої “злочини” Україна “вчиняє” лише коли туди приходить армія рф.

 Брехня про перемир’я

5 січня росіяни розіграли карту про оголошення перемир’я. Ми не будемо тут шукати військові причини, а розглянемо суто інформаційну складову. 

Таким чином російська пропаганда намагалась “демонізувати” українців, адже в кремлі розуміли, що Київ не піде на перемир’я з агресором.  Проте для росіян вже давно “Україна напала на суто російські землі”, тому українців виставляли як “безбожників”, які навіть на свято не припиняють “агресію”.

Крім того, рогов відверто маніпулював заявами України й союзників.

Ніхто не просить путіна припинити війну, у путіна вимагають аби він пішов з України. Саме тому його заяву про перемир’я не сприймали серйозно. 

“Добровольці” як легітимізація

Для того аби в росіян не було сумнівів, що вони “звільняють території”, а не окупанти – їм необхідно легімітизувати ці дії від місцевих. Саме тому пушилін, сальдо чи баліцкій досі на своїх посадах.

А для створення ілюзії масовості підтримки був проведений “референдум”, якого насправді не було. Проте тепер черга “воювати”, й тут були створені фейкові “добровольчі батальйони”.

Проте звичайно, що кадрів видачі зброї цивільним чоловіком як було в Україні 24 лютого, коли ворог пішов на нашу землю ви не побачите. Є лише кадри привітань, якихось тренувань, де невелика кількість людей з закритими обличчям імітують “добровольців”. Хоча батальйон не виконує секретних завдань й закривати обличчя людям, які “боронять свою землю”, не до чого. 

Проекція злочинів

Вище ми згадали, що росіяни активно поширюють дводумство та проектують свої злочини. Тобто, росіяни активно звинувачують нас в тому, що роблять самі. При цьому себе ж за ці речі вони хвалять, а українців виставляють нацистами.  

Ось чудовий приклад:

Дійсно в Києві є така акція, що ти добровільно можеш здати російську книгу. Проте в той же час росіяни проводять вилучення українських книг з усіх бібліотек на ТОТ. Тобто в росіян це державна політика, а не добровільна приватна ініціатива. 

Війна з НАТО

Ну й наостанок маємо приклад маніпуляції від російських пропагандистів. Так, вони розтиражували заяву міністра оборони України Олексія Рєзнікова щодо того, що України виконує місію НАТО своєю кров’ю.

Насправді міністр не оговорився. Просто тут інший контекст. Росія напала на Україну й тепер нам доводиться воювати за весь цивілізований світ своєю кров’ю, тому ми потребуємо допомоги. 

Звичайно, що у світі російського задзеркалля, де рф не оголошувала війну Україні, така заява виглядає зовсім по іншому. Мовляв НАТО напало на рф руками України.

Наступний огляд російської брехні очікуйте на сайті центру національного спротиву 15 січня.

Переглядаючи цей сайт, ви погоджуєтесь з нашою політикою конфіденційності.