Важливість вибору. Як змінюється життя зрадників

17 Листопада, 2022

На війні ціна вибору зростає, й кожне рішення має більшу вагу. Центр національного спротиву розповідає про типове життя колаборанта.

Ми вже не раз повідомляли, що зрадників не любить ніхто й тому вони постійно в небезпеці. І це не просто слова. До прикладу на Херсонщині окупанти затримали єкатєріну губарєву, – дружину відомого іншого зрадника з Донеччини павла губарєва. Колаборантка працювала в окупаційній адміністрації й схоже, що в регіоні почався перерозподіл влади й вона вже нікому не потрібна.

Всі колаборанти мають свою вагу й свої причини для зради. Деякі з них були завербовані давно, а хтось вирішив просто заробити легких грошей й піднятись по кар’єрній драбині. 

Масштаби зради різні: хтось “просто” у в комісії “референдуму”, хтось самопроголошений селищний голова, а хтось “лідер” області. Та в результат всі вони мають схожу долю: 

  • миттєвий успіх у вигляді посади, та грошова винагорода;
  • відпрацювання задачі кураторів; 
  • розплата за свої злочини. 

Перші керманичі захоплених регіонів Донеччини та Луганщини вже не живі, або усунені від влади. Бо зрадники лише масовка Кремля для “повернення ісконних зємєль”. Проте росія “повертає землі”, а не людей. Останні – лише ресурс. Задача колаборанта зімітувати підтримку місцевого населення та створити “легітимність” окупації.

Коли ж росіяни вважають, що “окупація завершена”, то й зрадники починають помирати, потрапляти до в’язниці, або в кращому випадку переховуються десь на теренах рф. Натомість владні посади отримують російські гастролери.

Навіть ті, хто залишився досі при “владі”, насправді є по суті ув’язненими. Самопроголошені лідери тимчасово окупованих територій проживають в обмежених помешканнях під наглядом російських солдатів й не можуть робити зайвих рухів без дозволу.

При цьому, всі зрадники “великої ваги”, такі як балицький, сальдо чи навіть ковальов, які вирішили отримати владу шляхом співпраці з ворогом, могли лишитись вірними України – зберегти свої статки й звичайний комфорт свого проживання. Тепер же вони бранці (а ковальов мертвий) з заздалегідь визначеною долею, а їх діти позбавлені майбутнього. Все це – ціна їх вибору.

І це ми ще не говоримо про партизанів, адже не всім зрадникам везе мати посилену охорону від фсб. Тому багато хто стає легкою здобиччю місцевого підпілля. 

Зрадники ж малої ваги, або депортовані росією, де надалі вже нікому не потрібні. Або росія їх кидає при відступі, й вони відповідають за свої злочини згідно з кримінальним кодексом України. Тобто теж сплачують за свій вибір.

Центр національного спротиву наголошує, що кожен зрадник, незалежно від “ваги” та ступені злочину, не уникне покарання. Відтак, ми закликаємо мешканців тимчасово окупованих територій не співпрацювати з ворогом та зробити правильний вибір. Не повторюйте чужих помилок.